За результатами опитування освітньої фундації GoGlobal, 54 % відсотки українських учителів перебувають у стані професійного вигорання.
🔻Чи помічаєте ви в себе ознаки перевтоми та вигорання?
Перевірте свій емоційний стан за шкалою вигорання доктора Кевіна Лейхтмана, професора Florida Atlantic University та педагога
Посилання на джерело:👇🏻
НАБУТА ІНВАЛІДНІСТЬ ДИТИНИ
Поради батькам і фахівцям
Війна шкодить здоров’ю дітей та дорослих — і фізичному, і психічному. На жаль, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато дітей отримали травми та поранення, які призвели до інвалідності. Ми зібрали матеріали, які стануть у пригоді батькам та освітянам, а також допоможуть малечі адаптуватися до нового життя.
Детально тут
Вебінар “Ключові навички дітей шкільного віку у воєнні часи. Як навчити дітей безпечної поведінки”
Інформація, яку дізнаються вихованці:
- інформацію щодо актуальних ризиків в реальному житті (повітряні тривоги, артобстріли, ситуація, коли дитина загубилась під час евакуації чи виїзду, вибухонебезпечні предмети на вулиці, руйнування будинків чи стрілянина на вулиці);
- оцінюватимуть небезпечну ситуацію та знатимуть про конкретні дії, як себе заспокоїти;
- вихованці отримають навички щодо реагування на ризики, які можуть трапитись з ними під час прогулянки чи перебування на вулиці;
- знатимуть, куди звернутись по допомогу у разі екстрених ситуацій (коли загубились, перебувають в укритті без дорослих), як діяти у випадках хімічної та/або радіаційної загрози та знатимуть як і де шукати найближче сховище у випадку загрози.
#stop_sexтинг
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ У ТРИВОЖНІЙ СИТУАЦІЇ: ПОРАДИ САЙТУ «ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ»
Під час війни діти потребують особливого піклування, адже відчувають тривогу, паніку та страх дорослих. Експерти проєкту «Довідник безбар’єрності» розробили довідкові матеріали на основі рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України, що допоможуть мінімізувати негативний вплив на психіку дітей.
Поради для батьків:
Поясніть, що страх перед невідомим – це нормально. Можна спілкуватися різними способами: вербально, малюнками або в ігровій формі.
Дитина повинна відчувати підтримку. Якщо вас охоплює паніка, то згадайте, що поруч дитина, яка не може оцінити ситуацію. Намагайтеся опанувати себе.
Говоріть із дитиною про те, що вона відчуває, обговорюйте емоції.
Будьте поруч.
Обговоріть можливий план дій і поінформуйте про нього дитину.
Поясніть, чому важливо дотримуватися ваших рекомендацій. Для цього можна використовувати такі фрази: «Так ми будемо в безпеці», «Так я буду спокійним за тебе» тощо.
Спробуйте почитати чи послухати книги, помалювати, поспівати. У спільній діяльності дитина відчуватиме підтримку.
Самоконтроль допоможе критично мислити, оцінювати ситуацію та вгамовувати паніку.
Пам’ятайте, що в дитини має бути особиста «тривожна валізка» з контактами родичів і знайомих, занотованими медичними даними (група крові, можливі алергічні реакції та стан здоров’я). Одяг малюка має бути підписаним.
Люди передають багато інформації одне одному під час невербального спілкування. Дорослі простягають руки, щоб дитина підійшла ближче, сміються, плачуть, голосно та демонстративно зачиняють двері, аби продемонструвати малечі свої емоції та почуття.
Через низку причин діти з ООП можуть мати складнощі зі спілкуванням та повідомленням про свої проблеми або потреби. Радимо батькам звернути увагу на «погану» та «проблемну» поведінку дитини як на спробу спілкування, передавання певного повідомлення.
Наприклад, якщо дитина кричить та розкидає речі – це може бути проявом стану «мені нудно», «у мене щось болить», «я сильно розізлився, бо у мене не вийшло задумане» та ін.
Детальніше: Поради для батьків та педагогів, які працюють з дітьми з ООП
За пітримки МОН педагоги та дитячі психологи створили телеграм-канал «Підтримай дитину», в якому розміщують матеріали для дітей та поради для батьків. До проєкту долучилася креативна освітня онлайн-платформа Creative Practice, яка створила анімаційний ролик «Як говорити з дитиною про війну» – 7 порад від психологів.
Ролик зроблений у зручному форматі та не вимагає тривалого часу для перегляду, проте містить прості та дієві поради, як говорити з дітьми про війну, як відповідати на їхні складні питання, як разом із дитиною реагувати на тривоги тощо. Озвучив анімаційний ролик Кирило Нікітенко, професійний диктор, актор театру, кіно та актор дублювання.
Більше відповідей та порад можна знайти на телеграм-каналі «Підтримай дитину». Усі матеріали (ігри, вправи, завдання, аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної гімнастики тощо) розміщують щоденно, вони є безкоштовними і не вимагають підписки.
Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини (власної чи учнів та вихованців). Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал “Подбай про себе”, метою якого є підтримання психічного здоров’я українців.
Щодня тут публікують максимально легкі та користі поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження.
У коментарях учасники можуть спілкуватися з адміністраторами каналу – фаховими психологами. Експерти, які створюють матеріали для проєкту «Подбай про себе», наголошують, що відчувати страх – нормально, адже це природне почуття.
Страх має різні прояви інтенсивності:
Тривога – тривалий невиразний страх щодо майбутніх подій. Вона виникає, коли ще немає реальної небезпеки, але її чекаєш, хоча і не знаєш, як впоратись із загрозою.
Занепокоєння. У цьому стані емоційно відчувається логічний перебір майбутніх негативних варіантів розвитку подій та варіантів, як можна з ними впоратися.
Переляк – раптовий страх від несподіваного подразника. Як зазначають фахівці, кожен українець відчув його в момент, коли вперше почув вибухи від ворожого вторгнення. У деяких стан переляку перейшов у паніку.
Паніка – короткочасний і дуже сильно виражений страх, який виникає у хвилину небезпеки, супроводжується вираженими фізіологічними та поведінковими проявами. У стані паніки людина, як правило, майже або зовсім не контролює поведінку і думки.
Фобія – сильно виражений нав’язливий страх, який загострюється в певних ситуаціях і не піддається логічному поясненню. В результаті розвитку фобії, людина починає боятися і, відповідно, уникати певні об’єкти, діяльність або ситуації.
СТАРТУЄ НАБІР НА ГРУПИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛІВ У МЕЖАХ ПРОЄКТУ «ПОРУЧ»
У проєкті психологічної підтримки «Поруч», створеному Дитячим фондом ООН («ЮНІСЕФ») у партнерстві з МОН, відкривається новий напрям – групи підтримки для освітян. До участі запрошуються вчителі, які під час війни відчувають потребу у спілкуванні з колегами та фахівцями-психологами.
На групових зустрічах обговорюватимуть такі теми:
як учителі можуть підтримати себе та учнів;
як керувати емоціями у складні часи;
як реагувати на поведінку дітей екологічно та де знайти ресурси для цього.
Онлайн-зустрічі тривалістю 60 хвилин відбуватимуться на платформі Zoom двічі на тиждень упродовж місяця. У групі працюватиме до 10 учасників та ведучий-психолог. Освітяни отримають фахові поради від кризових психологів проєкту «Поруч», будуть досліджувати власний емоційний стан та дізнаватимуться, як реагують діти на різні ситуації під час війни.
Щоб долучитися до проєкту, заповніть форму. Час проведення зустрічей погоджуватимуть індивідуально з кожним учасником групи. Участь безкоштовна.
Проєкт «Поруч» реалізовується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН, Українським інститутом когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».
З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації, команда МОН створила методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти.
Методичні рекомендації містять такі розділи:
перша психологічна допомога: загальна характеристика об’єкту, етапів і психологічних заходів;
порушення психічних процесів і ознаки, надання першої психологічної допомоги;
протоколи надання першої психологічної допомоги під час переживання негативних психічних реакцій і станів;
алгоритм телефонного консультування;
корисні матеріали щодо надання першої психологічної допомоги;
інформація про психологічну допомогу в умовах війни обласних центрів психологічної служби;
техніки емоційної регуляції.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:
Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?
– Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;
– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (керівники гуртків, керівництво закладу, психолог, старші вихованці, батьки інших дітей).
Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні ПНЗ не вдається – зверніться в поліцію!
ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?
– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;
– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;
– Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
