СКОРО В ШКОЛУ. Колошкільне практичне Дитинознавство військового часу.. методичка для батьків та вчителів. Я структурувала те, до чого нам – батькам, вчителям, директорам шкіл зараз потрібно бути готовими. При будь-якому форматі навчання. Створила просту методичку з непростої теми. Про те – що може зараз проявлятись і що ми можемо робити.

Вс -і діти (школярі і студенти) – батьки – освітяни – супергерої. І у нас відкривається свій новий фронт.

Що потрібно пам’ятати про можливі зміни в НАВЧАЛЬНИХ НАВИЧКАХ (і нормалізувати – пояснити дітям і дорослим, що це нормально, ніхто не тупий, не невдаха, що це тимчасово)

☀️ 1. Літній відкат в знаннях – цього року ми не можемо спрогнозувати, скільки часу потрібно відвести на повторення матеріалу. До звичного «літнього відкату» приєднався ще стрес – це впливає на роботу довгострокової пам’яті. Дітям важливо пояснити, щоб зняти їх тривогу - все поступово пригадаємо.

☀️ 2. Багато дітей відвикли писати – ручкою на папері. У багатьох точно зміниться почерк, ми можемо спостерігати деякий регрес в письмових навичках. (Все згодом повернеться, важливо частіше і дорослим, і малюкам – давати вправи на розслаблення м’язів, пам’ятати, що зараз темп навчання і темп письма буде уповільнюватися)

☀️ 3. Діти (і дорослі), що пережили досвід травматизації – часто на деякий час, поки не стабілізуються, «забувають» правила орфографії. (На наслідки ковіду у багатьох наклався стрес. Можливо, ігри із словами, кросворди, картки будуть допоміжні)

☀️ 4. Можуть бути складності із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією ( це одночасно і геометрія, тригонометрія і те, що пов’язане з прийменниками – над – за - під – через..) (нам потрібні будь-які активності, де б дитина могла створювати 3-д моделі – лего, пластилін, орігамі, ліпка, спорт, гра намузичних інструментах)

☀️ 5. Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять – саме зараз потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії

☀️ 6. Навички читання – у кожного з нас (дорослих та дітей) була своя адаптація до стресу – хтось почав вчитися і більше читати, а хтось досить не може сконцентруватись. Навички читання у дітей можуть погіршитись – нам важливо пам’ятати, що це тимчасово. Все відновиться. (про умови, в яких це може бути швидше - трохи нижче)

☀️ 7. Довгострокова пам’ять – процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Коли ми переживаємо стрес – робота гіпокампу, що відповідає в тому числі і за довгострокову пам’ять – пригнічується (починаємо з маленьких об’ємів інформації, закріплюємо все в діях, в рухах) – на перервах рухатись обов’язково!!!

☀️ 8. Діти під час навчання можуть крутити щось в руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, це їх спосіб «відгальмувати» зайві сигнали – багато дітей так, навпаки, концентрується. Можливо, включити такі рухи – руханки в навчальний процес

☀️ 9. Багато дітей за цей час звикли тримати телефон в руках – це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити – може, включати додатки в телефонах в процес навчання.

☀️ 10. Дітей може більше, ніж в інші роки, дратувати те, що не відчувається практичним. Важливо готуватись до питань - як це використовувати, можливо давати більше проектної роботи.

Що потрібно пам’ятати про ЕМОЦІЇ та відносини

Ми не знаємо, що може стати тригером для емоційних реакцій – під час підготовки уроків ми маємо бути дуже обережні із підбором відео, фото та музики. Бажано знати, через який досвід пройшли родина, щоб надати підтримку, якщо вона потрібна (що робити, якщо у дитини паніка – я писала і ще буде в онлайн курсі). Будь ласка, уникайте несподіваних звуків

БЕЗПЕКА: Будь – який процес навчання починається з відчуття безпеки. (наскільки зараз можливо). Безпека – це наша передбачуваність, знання правил, знання території, недотоканість тілесна, повага до кордонів, зрозумілі правила, «безпечний простір» - коли дитина навіть на своєму місті може «усамітнитися» - вигадати жест, який це показує)

Можна починати урок з того, що всі стукають долонями по столах, створюють із олівців, малюють коло – свій захищений простір

БЛИЗЬКІСТЬ: Єдність – можливо, починати урок з пісні, співати разом, можливо, створити свій девіз, ритуали привітання - прощання, робити загальні проекти, разом допомагати ЗСУ, висаджувати рослини,

СТРУКТУРА: правила, розклад.

ПІДТРИМКА: заохочення, фіксація результату

🌲 1. Зараз легалізована ненормативна лексика – потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним

🌲 2. Коли ми проживаємо стрес чи травматичний досвід, ми перестаємо відчувати свої потреби – нагадувати пити, їсти, йти до туалету, рухатись.

🌲 3. Лімбічна система не може витримати напругу –– червоні рамочки в презентаціях, гострі кути в рамках – які накладаються на слайди, емоційні картинки, багато інформації в слайдах – можуть викликати перевантаження і неочікувані, неусвідомлені

🌲 4. Стрес та травматизація змінює та фрагментує наше сприйняття часу і реальності. Нам обов’язково потрібно наголошувати на поточній даті.

🌲 5. Чим більше тривоги, тим більше інформації – пояснень, структури, потрібно розповідати – що за чим буде йти по діях. Правила, рутини, обов’язки – зараз терапія

🌲 6. Повторювати часто своє ім’я – помітила, що діти часто забувають нові імена (та й старі) (одна із знайомих дівчат сказала – пам’ятаю, що ви СвітланаРойз, а як просто вас звуть не пам’ятаю 😊)))

🌲 7. Під час стресу ми більш "правопівкульні". Діти уважніші до сигналів сенсорних, невербальних, ніж до наших слів. Можуть перевтомлюватись від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. Потрібно робити паузи, пити воду, коли відчуваємо напругу – робити руханки

🌲 8. Досвід дитини, що зазнала травматизації – фрагментований. Вона може не пам’ятати того, що ми точно впевнені, що пам’ятати повинна. Нам потрібен зв’язок – минуле – теперішнє – майбутнє. Якщо дитина повернулась до своєї школи, до місйя, де була – потрібно разом ходити по школі, пригадувати, торкатись речей, що залишились.

🌲 9.. Коли ми проживаємо складний досвід, стрес, травматизацію – змінюється самооцінка, зараз часто діти живуть в режимі – очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Святкування перемог дня.

🌲 10. Не давати практик із заплющеними очіма – зараз діти і дорослі не заплющують очей, бо так вони втрачають контроль. І якщо заплющити очі, а раптом буде тривога – це може стати ретравматизаціює

Не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати більш сильні емоційні прояви – дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видосі.

🌲 11. Обов’язково оговорити все, що пов’язано із сиренами, укриттями

Важливе правило – ми Співчуваємо - не жаліємо. Діти переживають складний досвід – але точно впораються. Всі ці пункти не для того, щоб бачити в дітях «бєдашечек» і робити роботу за них. Ми акцентруємо увагу на їх силі і підтримуємо в тому, в чому можемо. Вони точно впораються і ми точно впораємося.

Дітей і дорослих, з якими я зустрічаюсь зараз, я запитую - Яка ваша сила весь цей час вам допомагала, на яку нову навичку ви можете спиратись і перенесете, навіть, в мирний час?

Обіймаю, Родино ❤️ як хочу безпеки, добрих дорослішань нашим дітям і Перемоги!

Детальніше: Світлана Ройз

UNICEF Ukraine

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації?

В умовах війни підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

❗️Зберігайте поради від психологів про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

🔹Говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

🔹 Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

🔹 Плануйте майбутнє 💭 Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

🔹 Обіймайтеся 🫂 Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

🔹 Подивіться разом улюблені фільми 🎬 Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

🔹 Читайте вголос 📚 Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

🔹 Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

🔹 Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

🔹 Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

🔹 Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

Пам’ятайте ❗️ Ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

Детальніше:  UNICEF Ukraine